Статьи

Словацька ОПАЛ - СЛОВАЦЬКІ опалових ШАХТИ

  1. 1 Родовище
  2. 2 Характеристика
  3. 3 Різновиди
  4. 4 Історія
  5. 5 Застосування
  6. 6 Фото опалів
  7. 7 Дорогоцінні прикраси з опалами
  8. 8 Референції

Наш союзник Bikinika

Словацька опал - Арлекін, найбільший благородний опал в Європі

Словацька опал - Арлекін, найбільший благородний опал в Європі. Колекція Музей природознавства (Naturhistorisches Museum), Відень, Австрія.

Словацька опал є сертифікованим географічним позначенням благородного опалу, який відбувається з родовищ в Сланського горах на сході Словаччини. Словацька опал є природним аморфним кремнезем зі змінним вмістом води SiO2.nH2O (гідрат діоксиду кремнію), характерний своєю грою кольору і високою естетичною цінністю.

1 Родовище

Родовище cловацкого опала знаходиться на сході Словаччини в Сланського горах, в кадастрової території села Червениця (район Прешов). Словацькі опалові шахти обмежені зоною (заповідною територією) Червениця I. Опал видобуває в районі видобутку Червениця компанія Опалові шахти Лібанка т.о.в.

2 Характеристика

Опалообразованіе відбувається через проникнення рідин багатих на SiO2, які в гідротермальної або гидротермально-поствулканической фазі заповнювали щілини і невеликі тріщини в андезитовой материнській породі, що створило опалові гнізда, вени і напливи. Вид cловацкого опала залежить від складу дуже маленьких Геловей кульок з діаметром 0,2-0,8 нм, що складаються з кристобалита. Якщо у кульок гелю вказаний розмір, на їх поверхні відбувається руйнування світла типовою опалесценции. Якщо кульки менше, опалесценция НЕ просіходіт. Словацька опал складається з 90-91% кристобалита, що забезпечує значне виробництво спектральних квітів.

Звичайний опал зустрічається і в декількох інших, але менш значущих родовищах, в Сланського горах. Список родовищ звичайних опалів представлений в публікації «Опали Словаччини і Чехії».

Словацька опал є єдиним «благородним» опалом, який зустрічається на території Європи і Азії, і тому назва географічного позначення не перебуває з назви конкретного місця виявлення, але ця назва походить від імені всієї країни «Словаччина» - cловацкій. Друга частина назви складається з позначення мінералу - опал. Днів 11 жовтня 2016 року був в Бюро промислової власності зареєстровано Свідоцтво про реєстрацію географічного позначення продукту «cловацкій опал». Денного 10 листопада 2016 було зареєстровано Свідоцтво про реєстрацію географічного позначення продукту «cловацкій опал» в ВОІВ - Всемірнyю організацію інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization), під реєстраційним номером тисячі шістьдесят один.

3 Різновиди

Словацька опал є мінералогічних найбільш цінним типом опала - опал АГ. Виходячи з дефініції в Офіційному віснику, він ділиться на три різновиди:

  • молочний - в основe лежить білий прозорий і напівпрозорий молочний опал з грою кольорів, видимої як на поверхні, так і всередині опала
  • кришталевий - в основe лежить кришталево-прозорий і напівпрозорий опал з грою кольорів, видимої як на поверхні, так і всередині опала
  • Матрикс - в основe лежить материнська андезітовая породa, яка частково пересичена опаловим речовиною, які створює майданчики, шари, опалові жили з грою кольорів.

Залежно від стійкості H20 словацький опал ділиться на:

  • гідрофан
  • опал, який не виявляє ознаки гідрофана

4 Історія

Словацька опал (старше найменування - в другій половині 19 століття застосовувалося і найменування Червеніцко-Дубницький опал, Червеніцкій опал, Дубницький благородний опал, Hungarian Opal, Viena Imperial Opal). Словацька опал був відомим уже в кінці 16 століття. Найбільший опал під назвою «Арлекін» був виявлений в 1775 році. Важив 594 граммa і був оцінений в 700 тисяч нідерландських гульденів. Він в даний час зберігається в музеї природної історії в Відні. Другий найбільший опал був виявлений в підземеллі в 1803 році, важив 400 карат, отримав найменування Монархія і тодішній орендар Йозеф Румплер його подарував королівському мінералогічному кабінеті.

На Лібанке та інших шахтних полях була завершена видобуток в результаті застою післявоєнних років і погану економічну ситуацію в 1922 році. Експлуатація була припинена і скасована на основe указу 311/62/32844 / Úsp. / C / 23 від дня 16.10.1923, документ (Управління державних соліваров в Сoльнограде) з дня 31.12.1923.

В даний час получілa дозвіл на видобуток корисних копалин, значить видобуток опала в ДО Червениця, в травні 2012 року компанія Опалові шахти Лібанка О.О., після чого в жовтні 2012 року почалася поверхнева видобуток словацького опала на звалищі Вільям під назвою Моніка. Днів 11 жовтня 2016 року був в Бюро промислової власності зареєстровано Свідоцтво про реєстрацію географічного позначення продукту «cловацкій опал». Денного 10 листопада 2016 було зареєстровано Свідоцтво про реєстрацію географічного позначення продукту «cловацкій опал» в ВОІВ - Всемірнyю організацію інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization), під реєстраційним номером тисячі шістьдесят один.

5 Застосування

Словацька опал використовується в ювелірному виробництві та ювелірних прикрасах. Якщо ми хочемо такої мінерал застосовувати в унікальниe драгоценниe камені, необхідно спочатку обробити, шліфувати і полірувати його. Рід і тип обраної шліфування залежить від розміру, форми та інших характеристик необробленого каменю. Комплексний процес відшліфовування (так зване фацетирование) включає в себе підготовку та підбір каменів. Сама обробка каменю в бажану форму виконується різкою, расщепленіeм, грубoй шліфуванням, тонкої шліфуванням і завершальній поліруванням. Найчастіше опал шліфується в форму кабошонов овальних, круглих форм, сліз і фантазійних форм. Кабошони з мінералів і каменів можуть не завжди мати повністю правильну форму і на деяких можуть знайтися (дуже дрібні) недоліки, що для натуральних каменів є природним.

6 Фото опалів

6 Фото опалів

Словацька опал фон молочний, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал фон молочний, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал фон молочний, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал фон молочний, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал фон прозорий, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Бучина

Словацька опал фон прозорий, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Бучина

Словацька опал фон прозорий, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал фон прозорий, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал матрикс, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал матрикс, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал в материнській породі, місце розташування - шахтний ділянку Передшахта

Словацька опал в материнській породі, місце розташування - шахтний ділянку Передшахта

Словацька опал відшліфований, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал відшліфований, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

Словацька опал відшліфований, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Дубник

Словацька опал відшліфований, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Дубник

Словацька опал відшліфований, місце розташування Словацькі опалові шахти - шахтний ділянку Лібанка

7 Дорогоцінні прикраси з опалами

Кільця зі словацьким опалом, плаваючий опал

Голка зі словацьким опалом подарована 12.1.2017 А. Кіскові, президенту Словаччини

Кільце зі словацьким опалом, плаваючий опал

Кільце зі словацьким опалом, плаваючий опал

Cерьги зі словацьким опалом, плаваючий опал

8 Референції

  • Vestník úradu priemyselného vlastníctva SR, 11, 2016, s. 251
  • Evidencia chránených ložiskových území - Obvodný banský úrad v Košiciach [online]. Banská Štiavnica: Hlavný banský úrad, 31.12.2015, [cit. 2017-01-11].
  • Ložiská nerastných surovín [online]. Bratislava: ŠGÚDŠ , 29.04.2015, [cit. 2017-01-11].
  • Ďuďa, R., Pauliš, P., 2006, Opály Slovenskej a Českej republiky a možnosti jejich sběru. Kutná Hora
  • Ozdín, D. OPÁL var. drahý [online]. ozdinminerals.com, [cit. 2017-01-12].

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť

Uložiť