- Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю Конфуціанство - одне з найдавніших...
- Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
- Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
- Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Наш союзник Bikinika
Конфуціанство - одне з найдавніших релігійно-філософських вчень Китаю. Його засновником був високопоставлений чиновник і китайський філософ Конфуцій, який жив в VI столітті до н.е.
Потрібно відзначити, що конфуціанство до XX століття протягом довгого часу вважалося основною релігією Китаю. Під час правління багатьох китайських династій саме конфуціанство вважалося державною релігією. На основі філософії і етичних принципів цієї релігії будувалася вся система державних взаємин в Китаї.
Конфуціанство зародилося і набуло широкого поширення на території сучасної провінції Шаньдун, де народився і прожив своє життя Конфуцій. Конфуціанство не просто так довгий час було державною релігією. Саме це вчення мало чітку соціально-політичну спрямованість. Воно сприяло зміцненню влади імператора і позицій чиновницького апарату, до якого належав і Конфуцій.
В основі вчення лежить концепція Неба і небесного веління, яке визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їх влада протягом декількох тисячоліть була незаперечна. Крім того одним з найважливіших правил конфуціанство є концепція «сяо» - шанобливості і поваги до старших. Конфуцій так само розробив систему «Чи» - етикету, яка регулює поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.
На основі всіх цих правил конфуціанства Конфуцієм була так само розроблена особлива політична система, яка успішно функціонувала майже три тисячі років. Він виступав за сувору ієрархію влади, де над народом стояли чиновники, керовані імператором. Однак Конфуцій мав на увазі, що всі правителі повинні слідувати по шляху самовдосконалення і піклуватися про потреби свого народу.
У сучасному Китаї конфуціанство не настільки поширена релігія як скажімо буддизм, даосизм і навіть іслам. Однак ця релігія внесла величезний внесок у розвиток Китаю і на сьогоднішній день є невід'ємною частиною древньої китайської філософії.
Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Конфуціанство - одне з найдавніших релігійно-філософських вчень Китаю. Його засновником був високопоставлений чиновник і китайський філософ Конфуцій, який жив в VI столітті до н.е.
Потрібно відзначити, що конфуціанство до XX століття протягом довгого часу вважалося основною релігією Китаю. Під час правління багатьох китайських династій саме конфуціанство вважалося державною релігією. На основі філософії і етичних принципів цієї релігії будувалася вся система державних взаємин в Китаї.
Конфуціанство зародилося і набуло широкого поширення на території сучасної провінції Шаньдун, де народився і прожив своє життя Конфуцій. Конфуціанство не просто так довгий час було державною релігією. Саме це вчення мало чітку соціально-політичну спрямованість. Воно сприяло зміцненню влади імператора і позицій чиновницького апарату, до якого належав і Конфуцій.
В основі вчення лежить концепція Неба і небесного веління, яке визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їх влада протягом декількох тисячоліть була незаперечна. Крім того одним з найважливіших правил конфуціанство є концепція «сяо» - шанобливості і поваги до старших. Конфуцій так само розробив систему «Чи» - етикету, яка регулює поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.
На основі всіх цих правил конфуціанства Конфуцієм була так само розроблена особлива політична система, яка успішно функціонувала майже три тисячі років. Він виступав за сувору ієрархію влади, де над народом стояли чиновники, керовані імператором. Однак Конфуцій мав на увазі, що всі правителі повинні слідувати по шляху самовдосконалення і піклуватися про потреби свого народу.
У сучасному Китаї конфуціанство не настільки поширена релігія як скажімо буддизм, даосизм і навіть іслам. Однак ця релігія внесла величезний внесок у розвиток Китаю і на сьогоднішній день є невід'ємною частиною древньої китайської філософії.
Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Конфуціанство - одне з найдавніших релігійно-філософських вчень Китаю. Його засновником був високопоставлений чиновник і китайський філософ Конфуцій, який жив в VI столітті до н.е.
Потрібно відзначити, що конфуціанство до XX століття протягом довгого часу вважалося основною релігією Китаю. Під час правління багатьох китайських династій саме конфуціанство вважалося державною релігією. На основі філософії і етичних принципів цієї релігії будувалася вся система державних взаємин в Китаї.
Конфуціанство зародилося і набуло широкого поширення на території сучасної провінції Шаньдун, де народився і прожив своє життя Конфуцій. Конфуціанство не просто так довгий час було державною релігією. Саме це вчення мало чітку соціально-політичну спрямованість. Воно сприяло зміцненню влади імператора і позицій чиновницького апарату, до якого належав і Конфуцій.
В основі вчення лежить концепція Неба і небесного веління, яке визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їх влада протягом декількох тисячоліть була незаперечна. Крім того одним з найважливіших правил конфуціанство є концепція «сяо» - шанобливості і поваги до старших. Конфуцій так само розробив систему «Чи» - етикету, яка регулює поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.
На основі всіх цих правил конфуціанства Конфуцієм була так само розроблена особлива політична система, яка успішно функціонувала майже три тисячі років. Він виступав за сувору ієрархію влади, де над народом стояли чиновники, керовані імператором. Однак Конфуцій мав на увазі, що всі правителі повинні слідувати по шляху самовдосконалення і піклуватися про потреби свого народу.
У сучасному Китаї конфуціанство не настільки поширена релігія як скажімо буддизм, даосизм і навіть іслам. Однак ця релігія внесла величезний внесок у розвиток Китаю і на сьогоднішній день є невід'ємною частиною древньої китайської філософії.
Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Конфуціанство - одне з найдавніших релігійно-філософських вчень Китаю. Його засновником був високопоставлений чиновник і китайський філософ Конфуцій, який жив в VI столітті до н.е.
Потрібно відзначити, що конфуціанство до XX століття протягом довгого часу вважалося основною релігією Китаю. Під час правління багатьох китайських династій саме конфуціанство вважалося державною релігією. На основі філософії і етичних принципів цієї релігії будувалася вся система державних взаємин в Китаї.
Конфуціанство зародилося і набуло широкого поширення на території сучасної провінції Шаньдун, де народився і прожив своє життя Конфуцій. Конфуціанство не просто так довгий час було державною релігією. Саме це вчення мало чітку соціально-політичну спрямованість. Воно сприяло зміцненню влади імператора і позицій чиновницького апарату, до якого належав і Конфуцій.
В основі вчення лежить концепція Неба і небесного веління, яке визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їх влада протягом декількох тисячоліть була незаперечна. Крім того одним з найважливіших правил конфуціанство є концепція «сяо» - шанобливості і поваги до старших. Конфуцій так само розробив систему «Чи» - етикету, яка регулює поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.
На основі всіх цих правил конфуціанства Конфуцієм була так само розроблена особлива політична система, яка успішно функціонувала майже три тисячі років. Він виступав за сувору ієрархію влади, де над народом стояли чиновники, керовані імператором. Однак Конфуцій мав на увазі, що всі правителі повинні слідувати по шляху самовдосконалення і піклуватися про потреби свого народу.
У сучасному Китаї конфуціанство не настільки поширена релігія як скажімо буддизм, даосизм і навіть іслам. Однак ця релігія внесла величезний внесок у розвиток Китаю і на сьогоднішній день є невід'ємною частиною древньої китайської філософії.
Конфуціанське вчення в основі принципів державного устрою Китаю
Конфуціанство - одне з найдавніших релігійно-філософських вчень Китаю. Його засновником був високопоставлений чиновник і китайський філософ Конфуцій, який жив в VI столітті до н.е.
Потрібно відзначити, що конфуціанство до XX століття протягом довгого часу вважалося основною релігією Китаю. Під час правління багатьох китайських династій саме конфуціанство вважалося державною релігією. На основі філософії і етичних принципів цієї релігії будувалася вся система державних взаємин в Китаї.
Конфуціанство зародилося і набуло широкого поширення на території сучасної провінції Шаньдун, де народився і прожив своє життя Конфуцій. Конфуціанство не просто так довгий час було державною релігією. Саме це вчення мало чітку соціально-політичну спрямованість. Воно сприяло зміцненню влади імператора і позицій чиновницького апарату, до якого належав і Конфуцій.
В основі вчення лежить концепція Неба і небесного веління, яке визначає долю. У Китаї імператори завжди шанувалися як діти Неба, тому їх влада протягом декількох тисячоліть була незаперечна. Крім того одним з найважливіших правил конфуціанство є концепція «сяо» - шанобливості і поваги до старших. Конфуцій так само розробив систему «Чи» - етикету, яка регулює поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.
На основі всіх цих правил конфуціанства Конфуцієм була так само розроблена особлива політична система, яка успішно функціонувала майже три тисячі років. Він виступав за сувору ієрархію влади, де над народом стояли чиновники, керовані імператором. Однак Конфуцій мав на увазі, що всі правителі повинні слідувати по шляху самовдосконалення і піклуватися про потреби свого народу.
У сучасному Китаї конфуціанство не настільки поширена релігія як скажімо буддизм, даосизм і навіть іслам. Однак ця релігія внесла величезний внесок у розвиток Китаю і на сьогоднішній день є невід'ємною частиною древньої китайської філософії.