Наш союзник Bikinika
Ластівчине гніздо "світо» на прямовисній Аврориної скелі Ай-Тодорського мису. Будівля нагадує середньовічний рицарський замок. Воно стало своєрідною емблемою Південного берега Криму. Зображення "Ластівчиного гнізда" рознесли по всьому світу мільйони листівок і знімків. Ластівчине гніздо в його нинішньому вигляді побудовано в 1912 р за проектом архітектора А. В. Шервуда, сина відомого архітектора В.О. Шервуда, автора проекту Історичного музею на Червоній площі в Москві.
Мініатюрний замок переніс сильне, 6-7-бальний землетрус 1927 г. Він майже не постраждав, якщо не брати до уваги, що зірвалися в море гострих шпилів і шматка скелі з-під нижнього балкона. У 30-х роках тут знаходився читальний зал будинку відпочинку "Перлина". Потім приміщення, визнане аварійним, закрили.
Десятки років "Ластівчине гніздо" залишалося недоступним для відвідувачів. Відновлення почалося лише в 1968 р Зупинилися на проекті, який передбачав розбирання лише невеликої частини будівлі, підведення під підставу монолітної залізобетонної плити і обнесення всієї споруди антисейсмічними поясами.
"Ластівчине гніздо" притулилося серед нитки санаторіїв, які як би його відтіняють і прикрашають. Контрастом старих будівель виглядає санаторій "Парус", найсучасніша по архітектурному виконанню здравниця Південного берега, споруджена в 1965 році. В основу її було покладено проект санаторію "Чорномор'я", удостоєний срібної медалі на Всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р і через два роки втілений в оздоровниці під такою ж назвою в Лівадії.
На території "Паруса" знаходиться нависла над прірвою майданчик "Капітанський місток". Кожен побував тут немов опадає в царство моря і каменю і готовий годинами милуватися узбережжям. Внизу, біля підніжжя, застигла скеля Парус, що дала санаторію своє ім'я.
За "Ластівчине гніздо" височіє Ай-Тодорський маяк, заснований в 1835 р командувачем Чорноморським флотом віце-адміралом М.П. Лазарєвим та оспіваний в ліричних віршах багатьох поетів. Але ще до цього Ай-Тодор як географічний орієнтир значився на найстарішій з відомих науці італійських рукописних карт - портолане Генуї Вісконті 1318 г. - і потім незмінно наносився на більшість карт XV-XVI століть.
Фотографії Ластівчиного гнізда
Ластівчине гніздо