Наш союзник Bikinika
В експозиції - 25 фотографій, зроблених в Луганській і Донецькій народних республіках. Є серед фотографій і роботи Андрія Стенина: фотокореспондента «Росії сьогодні» шукають на Україні вже два тижні. На окремому стенді представлені фотографії, зроблені жителями охоплених війною регіонів.
На прес-конференції, присвяченій відкриттю виставки, не говорили про те, хто правий, а хто винен в конфлікті на південному сході України. Зараз це все вже не важливо: що відбувається на Донбасі з кожним днем все складніше називати обтічної фразою «гуманітарна катастрофа»: там - справжнісінька війна, з усім належними. Як розповів журналістам Олександр Ферберт, керівник фонду земляцтв Донбасу, спочатку їх організація займалася тільки доставкою гуманітарної допомоги мирному населенню, але в процесі роботи співробітники зіткнулися з тим, повз чого пройти неможливо. Водії-волонтери фонду, їдучи з-під Луганська і Донецька, кілька разів привозили звідти дітей. До слова, українська влада вже не раз звинувачували Росію в тому, що вона нібито викрадає дітей. І позиція фонду була в цьому питанні досить жорсткою: ми допомагаємо - але там. Ліками, продуктами, одягом, але на українській території. Але як, каже водій, він може проїхати повз дитини, що сидить поруч з трупом убитої матері? Так фонд почав допомагати дітям-сиротам з України, і таких з кожним днем стає все більше.
1
© Маковська Олена / Ridus.ru
Ще один спікер, Вероніка Крашеніннікова, член Громадської Палати, зізналася, що такого високого професійного рівня російської журналістики вона не бачила за всю новітню історію Росії. Можливо, хтось вважає, що журналістики в наш час не існує, а є лише пропаганда. Але пропаганда може служити хорошим цілям. Дуже важливо донести все, що відбувається на Україні, до ЗМІ, в тому числі і міжнародних. Тільки так можна вплинути на думку людей і достукатися до політиків і громадських діячів як в Росії, так і на Україні, які можуть змінити ситуацію і зупинити війну. З цим були згодні всі учасники прес-конференції.
Всі найкрасивіші і правильно підібрані слова про світ і про дітей не йдуть ні в яке порівняння перед словами живих свідків війни - біженців. Рузана, мешканка Краматорська, спершу розплакавшись, але потім, узявши себе в руки, повідала журналістам історію своєї втечі. Як і тисячам інших жінок, Рузанна довелося покинути рідний дім, рятуючи з вогню війни найдорожче: своїх дітей. Їхала вона, будучи на 8 місяці вагітності. Виїхати вдалося до початку бомбардувань, коли, за словами Руза, «вже справа пахло гасом». Великою проблемою було забрати з лікарні її батька - він поїхав пізніше, вже під вибухи бомб.
2
© Маковська Олена / Ridus.ru
Журналісти просять Рузанов пройтися уздовж ряду фотографій, з яких дивляться перелякані дитячі оченята-намистинки. Жінка мовчки киває головою і слухняно йде повз стендів, поки телевізійники знімають потрібну їм «картинку». Тільки ось для неї і для тисяч інших біженців зображене на фотографії - не картинка, а реальність. Молодий кореспондент одного з Російських телеканалів, запитує Рузанов: «скажіть, це все - правда?» Це питання Рузана чує за сьогодні вже не в перший раз; журналісти часто задають його біженцям. Рузана озирається на фотографії і відповідає: «Це все - правда. Нам навіть в страшному сні не могло приснитися, що таке станеться з Донбасом ».
3
© Маковська Олена / Ridus.ru
Тепер вся велика родина перебралася в Підмосков'ї, на знімну квартиру. Глава сімейства підробляє таксистом. Старші діти - 15 і 11 років - готуються піти в школу, ще одна дитина відправиться в дитячий садок, а найменша, Ауріка, яка народилася вже в Росії, залишиться з мамою. Незважаючи на весь жах війни, біженці вірять, що колись зможуть повернутися додому. Рузана стежить за новинами і тримає зв'язок з друзями на Україні. Зізнається, що було важко дивитися на кадри розбомбленого залізничного вокзалу їх міста. А ось будинок, в якому вони жили, поки цілий. Дивом, каже Рузана: напевно, святі ікони бережуть.
4
© Маковська Олена / Ridus.ru
За словами організаторів виставки, головна мета - привернути увагу журналістів і громадськості до того, що відбувається на Україні. Уже завтра діти з фотографій будуть дивитися в очі членам Ради Федерації, а після планується вивісити фотографії на бульварах Москви.
5
© Маковська Олена / Ridus.ru
6
© Маковська Олена / Ridus.ru
Але як, каже водій, він може проїхати повз дитини, що сидить поруч з трупом убитої матері?Молодий кореспондент одного з Російських телеканалів, запитує Рузанов: «скажіть, це все - правда?